НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Лабораторна робота №1
з дисципліни “ Операційні системи ”
“Робота з методами DirectDraw ”
Bиконав:
студент групи КН – 20
Лектор:ЗербіноД. Д.
Керівник лабораторних занять:ЗербіноД. Д.
Львів – 2012
Мета ( Зрозуміти принципи та навчитись використовувати методи DirectDraw.
ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Для роботи з графікою існує обширний набір функцій GDI (GraphicsDeviceInterface) – інтерфейс графічного пристрою. Ці функції універсальні як для малювання як на екрані, так і на принтері, але платою за універсальність є швидкодія. Створити більш-менш динамічну графічну програму з використанням лише GDI-функцій (наприклад, SetPixel) практично неможливо. На допомогу приходять методи прямого запису даних у відео-пам’ять, які дають максимальну швидкодію.
Методи DirectDraw включаються в концепцію DirextX, який включає в себе також методи DirectSound та Direct3D, які постійно поновлюються. Саме тому компанія Microsoft вирішила, що зручніше поновлювати таблицю віртуальних методів, ніж кожний раз створювати нові API-функції для нових версій методів, і реалізувала їх як звичайні методи абстрактних COM-об’єктів.
Для створення екземпляру об’єкту DirectDraw можна використовувати звичайний механізм створення COM-об’єктів за допомогою API-функції CoCreateInstance, яку ви використовували в лабораторній роботі №1. Після створення його необхідно ініциалізувати методом ініціалізації (див. таблицю 5), але цього можна не робити, якщо використовувати спеціалізовану API-функцію DirectDrawCreate. Параметрами цієї функції є ідентифікатор версії (або 0 ( для поточної версії), адреса змінної, яка буде містити вказівник на об’єкт після виконання функції, а також зарезервований параметр (що дорівнює 0).
Особливістю використання об’єкту DirectDrawє те, що він вимагає наявність вікна. Вікно можна створити з довільними параметрами, навіть не видимим. Виконання функції DirectDrawCreateнеобхідно робити тоді, коли вікно вже створене, тобто у віконній процедурі при обробці повідомлення WM_CREATE. Одразу ж після створення об’єкту DirectDraw необхідно викликати його 20-й метод “SetCooperativeLevel” (таблиця 5), який встановить ексклюзивні права на область відео-пам’яті, яку ви використовуєте та зарезервує повноекранний відео-буфер, який електронними засобами відео-карти буде відображатись на екрані монітору. Після цього необхідно переключити відео-карту у потрібний відео-режим за допомогою 21-го методу “SetDisplayMode”. В параметрах цього метода необхідно вказати ширину та висоту екрану в пікселях, а також кількість біт на один піксель.
Таблиця 5
№
Адр.
Назва методу
параметри
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
18
19
20
21
22
00
04
08
0c
10
14
18
1c
20
24
28
2c
30
34
38
3c
40
44
48
4c
50
54
58
QueryInterface
AddRef
Release
Compact
CreateClipper
CreatePalette
CreateSurface
DuplicateSurface
EnumDisplayModes
EnumSurfaces
FlipToGDISurface
GetCaps
GetDisplayMode
GetFourCCCodes
GetGDISurface
GetMonitorFrequency
GetScanLine
GetVerticalBlankStatus
Initialize
RestoreDisplayMode
SetCooperativeLevel
SetDisplayMode
WaitForVerticalBlank
riid, LPVOID ppvObj
LPDIRECTDRAWCLIPPER FAR*, Iunknown
LPPALET, LPDIRECTDRAWPAL, IUnknown
LPDDSURF, LPDIRECTDRAWSURF, IUnknown
LPDIRECTDRAWSURF, LPDIRECTDRAWSURF
LPDDSURF, LPVOID, LPDDENUMMODCALLBACK
LPDDSURF,LPVOID,LPDDENUMSURFACESCALLB
LPDDCAPS;
LPDWORD
*
*
*
LPBOOL
GUID
HWND, DWORD
DWORD, DWORD,DWORD
DWORD, HANDLE
Після того, як відео-карта переключена у відповідний режим, можна створити об’єкт Surface, методи якого показані в таблиці 6. Для створення цього об’єкту використовуємо 7-й метод DirectDraw: “CreateSurface” (таблиця 5). Результатом цього методу буде вказівник LPS на новий об’єкт Surface, який представляє видиму відео-сторінку, і методи якого представлені в таблиці 6 (див. програму далі). Одним з параметрів цього метода є вказівник на структуру DDSURFACEDESC2, в якій буде записана адреса відео-сторінки (lpSurface), в яку можна буде записати відео-дані.
Дл...
